Сфера Консультації:
Судові процедури
Питання:
Яким чином сьогодні знищуються печатки у разі припинення юридичної особи чи фізичної особи-підприємця?
Відповідь:

Компанія Центр управління пропонує Вам ознайомитися з підготовленою фахівцями компанії консультацією.
Консультацію підготували фахівці компанії Центр управління спеціально для користувачів on-line (он-лайн) інтернет проекту ProTorG. З архівом консультацій також можна ознайомитися перейшовши по посиланню.

Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» щодо спрощення механізму державної реєстрації припинення суб'єктів господарювання» від 01.07.2010 p. №2390-VI, він вступив в дію 3 березня 2011 р. (далі - Закон №2390-VI) і вніс до нормативних актів ряд змін заради поліпшення механізму державної реєстрації припинення суб'єктів господарської діяльності.

Також, 21.02. 2011 р. набрав чинності наказ Міністерства внутрішніх справ України «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу МВС від 11.01.1999 р. №17» від 11.01.2011 р. №5.

Так як, втратив чинність наказ МВС «Про затвердження Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, та затвердження Умов і правил провадження діяльності з відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів» від 11.01.1999 р. №17 юрособи та фізособи - підприємці після проходження державної реєстрації, вже  з кінця лютого, не повинні отримувати дозвіл для виготовлення печатки. Тепер одразу можна звертатися за виготовленням печатки чи штампа до спеціалізованих підприємств з їх виготовлення.

З цього приводу у багатьох підприємців виникли питання, якщо ж більше не потрібно погоджувати виготовлення печатки, то як і  з ким  погоджувати знищення печатки при припиненні діяльності фізособою-підприємцем чи юридичною особою? Яким є порядок?

Державному реєстратору уперше надано право проводити державної реєстрації припинення юридичної особи шляхом її ліквідації, як і припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця в порядку спрощеної процедури (без подачі таких документів, як ліквідаційний баланс, акт ліквідаційної комісії та оригінали установчих документів), на підставі відповідного  судового рішення.

При вказаних підставах державний реєстратор починає спрощену процедуру державної реєстрації припинення відповідної особи, про що вносить відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - ЄДР).

За умови отримання інформації про відсутність заборгованості з відповідних податків, зборів (обов'язкових платежів), внесків та нескасованих випусків цінних паперів юридичної особи державний реєстратор вносить до ЄДР запис про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи за спрощеною процедурою шляхом її ліквідації або про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця та втрату чинності установчими документами і свідоцтвом про державну реєстрацію відповідної особи з дати внесення цього запису до ЄДР.

Що ж до теми печаток, то раніше процедура виглядала наступним чином: Відповідно до пп. 3.4.2. Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, затвердженої наказом МВС від 11.01.99р. № 17, у разі припинення підприємницької діяльності екс-підприємці зобов'язані були здати печатки (штампи) для знищення до органів внутрішніх справ. Для цього подавали:

1) письмове клопотання, де зазначалося:

— кількість печаток і штампів, які передбачається знищити;

— підстави для знищення;

— особа, відповідальна за знищення печаток і штампів, прізвище, ім'я, по батькові, паспортні дані;

— прізвище, його ім'я, по батькові, паспортні дані особи, яка подає клопотання;

2) печатки та штампи;

3) відбитки печаток і штампів у двох екземплярах;

4) платіжні доручення або квитанції про оплату послуг, пов'язаних з видачею квитанцій

про знищення печаток і штампів.

Про знищення печаток і штампів надавалася квитанція, на звороті якої робилися відбитки цих печаток і штампів, після чого вони знищувалися.

Відтепер практика пішла наступним чином: питання знищення печаток законодавством не врегульовано, однак підприємства вчиняють, як правило так: створюють для цього комісію чи призначають відповідальну особу і складають акт про знищення. При цьому, печатки, які вже неактуальні, фізично знищуються підприємством.

Таку діяльність підтримує і Держкомпідприємництво в своєму інформаційному листі від 18.07.2011 р. N 5916 про надання роз’яснень з цього приводу.

За думкою Держкомпідприємництва печатки/штампи після закінчення передбачених термінів зберігання можуть знищуватися самостійно органом, який забезпечує їх знищення (згідно із нормами Роз'яснення щодо виготовлення, зберігання та знищення печаток виборчих комісій і штампів, затвердженого постановою Центральної виборчої комісії від 8 травня 2008 року N 22), про що складається відповідний акт. За аналогією як це робиться  згідно з підпунктом 4.1 пункту 4 Роз'яснення, печатки виборчих комісій після закінчення передбачених термінів зберігання, а також печатки виборчих комісій з виборів Президента України, народних депутатів України та штампи, що залишилися на зберіганні у місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, крім штампів "ВИБУВ", виготовлених відповідно до зразка, затвердженого постановою Центральної виборчої комісії від 3 серпня 2007 року N 66, підлягають знищенню.

Підпункт 4.2 пункту 4 Роз'яснення Центральна виборча комісія, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, у яких зберігаються печатки виборчих комісій та штампи, термін використання яких закінчився, забезпечують їх знищення.

Отже, ліквідаційна або ж реорганізаційна комісія по підприємству, яке припиняє свою діяльність, відповідно до свого протоколу знищує печатку відповідним актом. Якщо ж в процесі реорганізації (злиття) утворюється нове підприємство, його потрібно зареєструвати в установленому законодавством порядку й отримати печатки та штампи. Знищення печаток здійснюється внутрішнім актом підприємства у присутності керівника, гол. бухгалтера та особи, відповідальної за використання та зберігання печаток на підприємстві.

Приклад акту:

АКТ

знищення печатки

Товариства з обмеженою відповідальністю „_____________”

(ідентифікаційний код _________________)

 

 

м. ___                                                                                                 „___” ________ 2011 року

 

 

   Комісія зі знищення печатки Товариства з обмеженою відповідальністю „_______” (в подальшому - ТОВ) у складі:

Голови комісії – директор ТОВ                     «_____»____________________________,

Членів комісії –  головного бухгалтера ТОВ«_____»____________________________,

 заступника директора ТОВ«_____»____________________________,

 

склала цей Акт про наступне:

 

У зв’язку зі _________ ТОВ «_____» (номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців ___________________  від __________), комісія зі знищення печатки (ліквідаційна комісія тощо) провела  „____”________ 2011 року знищення основної круглої печатки Товариства з обмеженою відповідальністю „____________”:

 

 

                  (ставиться відбиток старої печатки)

 

Знищення основної круглої печатки, в кількості 1 (однієї) штуки, шляхом розрізу печатки на декілька частин, було проведено після складання даного Акту.

 

 

Голова комісії:                        ___________________ /

 

Члени комісії:                          ____________________/

 

                                                 ____________________/

Компанія Центр управління надає консультації на безкоштовній основі у відкритому доступі на цьому сайті, а також у закритому доступі в профілі кожного користувача. Фахівці компанії Центр управління дякують за використання нашого сайту. Сподіваємося, що наші консультації будуть корисні Вам у Вашій роботі. Компанія Центр управління сподівається на довгострокову співпрацю зі своїми постійними замовниками та відвідувачами сайту.
Компанія Центр управління також надає за запитом клієнтів – юридичні послуги, аудиторські послуги, консалтингові послуги, послуги у сфері бізнес-консультування.

 

Всі авторські права захищені та будь-яке копіювання матеріалів тільки з обов'язковим посиланням на інтернет-сервіс PRoTorG.com.

Сфера Консультації:
Судові процедури
Питання:
Скорочене провадження
Відповідь:

Компанія Центр управління пропонує Вам ознайомитися з підготовленою фахівцями компанії консультацією.
Консультацію підготували фахівці компанії Центр управління спеціально для користувачів on-line (он-лайн) інтернет проекту ProTorG. З архівом консультацій також можна ознайомитися перейшовши по посиланню.

Адміністративні справи розглядаються адміністративними судами, ґрунтуючись на Кодексі адміністративного судочинства України від 06.07.2005 № 2747-IV.

До компетенції адміністративних судів входить розгляд справ в обсязі правовідносин, які виникають між суб'єктом владних повноважень, у результаті виконання своїх посадових обов'язків, і іншими суб'єктами. При цьому, згідно статті 17, пункту 2, до юрисдикції адміністративних судів входе:

- Спори між суб'єктами владних повноважень - державними органами та іншими особами (як фізичними, так і юридичними) щодо оскарження рішень цих органів або їх дій / бездіяльності;

- Спори, що виникають унаслідок прийняття, проходження, звільнення з державної служби;

- Спори, які виникли між органами владних повноважень у результаті здійснення своїх обов'язків з приводу їх компетенції або з приводу питань делегування повноважень;

- Суперечки, що випливають з питань укладення, виконання, припинення, розірвання або визнання недійсними адміністративних договорів;

- Питання, які регулюють правовідносини виборів і референдуму.

- Суперечки, провадження в яких починається в результаті звернення суб'єкта владних повноважень.

Згідно статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України скорочене провадження з адміністративних справ застосовується в наступних випадках:

- Справи, що стосуються обов'язки суб'єктів владних повноважень щодо розгляду звернень, в тому числі і інформаційних запитів фізичних та юридичних осіб;

- Справи, які стосуються оскарження дій або бездіяльності, рішень суб'єктів владних повноважень, з виплат із соціальних фондів або пенсійного фонду або інших пільг з державних бюджетів;

- За зверненням органів владних повноважень щодо припинення діяльності фізичних та юридичних осіб;

- Стягнення грошових коштів, за рішеннями органів владних повноважень, термін оскарження яких закінчився.

- Також у порядку скороченого судочинства можуть розглядатися інші адміністративні справи, які не стосуються інтересів, прав і свобод третіх осіб.

Для відкриття справи зі скороченим провадженням суд за наданими заявами і документів виносить постанову про початок провадження у справі, яке разом з копіями документів відправляється відповідачу. Ці документи повинні бути відправлені відразу ж після того як було винесено відповідну постанову, не пізніше одного дня після прийняття таких документів. У даних документах позначається строк у межах, яких особа може подати заперечення на даний позовну заяву, в межах якого буде викладено обґрунтування проти даного позову.

Такі справи розглядаються не пізніше 5 днів з дня подачі заперечення на позовну заяву або 5 днів після закінчення термінів на подачу заперечення.

Таке провадження відбувається без виклику свідків і без організації окремого судового засідання. Після того як суд виносить постанову з рішенням по справі, воно відправляється сторонам не пізніше одного дня з моменту прийняття рішення. Таке рішення не підлягає оскарженню.

У заключному постанові повинно бути визначено дата і місце його прийняття, найменування суду і судді, який розглядає справу, найменування сторін, предмет позову, положення норм закону якими керувався суд, рішення суду, розподіл витрат, обов'язки сторін, які виникають у зв'язку з набранням сили рішенням суду.

Таке рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, згідно статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України. Прийняте рішення апеляційного суду у справі скороченого судочинства є остаточним і оскарженню не підлягає.

Згідно статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України рішення адміністративного суду, які вступили в законну силу підлягають обов'язковому виконанню.

Нормативна база: 

- Кодекс адміністративного судочинства України від 06.07.2005 № 2747-IV.

Компанія Центр управління надає консультації на безкоштовній основі у відкритому доступі на цьому сайті, а також у закритому доступі в профілі кожного користувача. Фахівці компанії Центр управління дякують за використання нашого сайту. Сподіваємося, що наші консультації будуть корисні Вам у Вашій роботі. Компанія Центр управління сподівається на довгострокову співпрацю зі своїми постійними замовниками та відвідувачами сайту.
Компанія Центр управління також надає за запитом клієнтів – юридичні послуги, аудиторські послуги, консалтингові послуги, послуги у сфері бізнес-консультування.

Всі авторські права захищені та будь-яке копіювання матеріалів тільки з обов'язковим посиланням на інтернет-сервіс PRoTorG.com.

Сфера Консультації:
Судові процедури
Питання:
АПЕЛЯЦІЙНА СКАРГА
Відповідь:

Компанія Центр управління пропонує Вам ознайомитися з підготовленою фахівцями компанії консультацією.
Консультацію підготували фахівці компанії Центр управління спеціально для користувачів on-line (он-лайн) інтернет проекту ProTorG. З архівом консультацій також можна ознайомитися перейшовши по посиланню.

Апеляційний суд міста _______.
_________________________________________.
(адрес)
Через (найменування місцевого суду),
_________________________________________.
(адреса)
(Цивільна справа №____ від «___» ___________ 20__ р.).

Апелянт (Позивач):
_________________________________________.
(П.І.Б., адреса)

Особи, які беруть участь у справі: 1.________________________________________.
(Позивач, П.І.Б., адреса)
2.________________________________________.
(Відповідач, П.І.Б., адрес)

 

АПЕЛЯЦІЙНА СКАРГА

на рішення суду першої інстанції ____________ району міста ________
від «__» _________ 20__ р.
у цивільній справі № _____.

Суд першої інстанції ____________ району міста ________ від «__» _________ 20__ р. у цивільній справі № _____ «Про стягнення аліментів на утримання дитини» задовольнив позовні вимоги позивача П.І.П на 50%
Апелянт, (П.І.Б. позивача по справі), не може погодитися із зазначеним рішенням суду першої інстанції у зв’язку з тим, що суд неповно з’ясував обставин справи, які мають суттєве значення для правильного вирішення справи.

По-перше, не було достатньо розглянуто та досліджено докази по справі в той час як показання свідків про реальний дохід відповідача (П.І.П) значно вищий, ніж той, що вказаний у Довідці про доходи.

 

По-друге, апелянтом було надано Витяг від «__» __________ 20__ р. з державного реєстру фізичних та юридичних осіб про те, що відповідач (П.І.П.) насправді є власником Приватного підприємства «______________». Суд не став досліджувати цей речовий доказ, який має велике значення для винесення справедливого вироку.

 

По-третє, судом не було враховано важкий стан здоров’я дитини, що підтверджується довідкою центральної лікарні. Лікування потребує великих майнових затрат – 10 000 (десять тисяч) гривень.

 

Отже, апелянт вважає, що рішення, винесене судом першої інстанції ___________ району міста ________ по цивільній справі №__ від «__» ________ 20__ р. є незаконним, що порушує права дитини, передбачені статтею 125 Сімейного кодексу та статтю 48 Конституції України, що каже про право кожного на достатній життєвий рівень.

 

Таким чином, суд першої інстанції маючи можливість, не дослідив всі докази по справі.

 

Враховуючи викладене та керуючись статтями 292, 293 Цивільного процесуального кодексу, статтею 125 Сімейного кодексу та статтею 48 Конституції України,

ПРОШУ

колегію суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста ___________:
- прийняти до розгляду апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції _________________ району міста _________ від «__» ___________ 20__ р. по цивільній справі № _____;
- скасувати рішення суду першої інстанції _________________ району міста _________ від «__» ___________ 20__ р. по цивільній справі № _____ і ухвалити нове рішення.

Додаток:
- квитанція оплати судового збору;
- квитанція оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи;
- три копії апеляційної скарги особам, які беруть участь у справі

- довідка з центральної лікарні

- Витяг з державного реєстру юридичних та фізичних осіб.

Апелянт __________________ (П.І.П. і підпис)
(Дата).

Компанія Центр управління надає консультації на безкоштовній основі у відкритому доступі на цьому сайті, а також у закритому доступі в профілі кожного користувача. Фахівці компанії Центр управління дякують за використання нашого сайту. Сподіваємося, що наші консультації будуть корисні Вам у Вашій роботі. Компанія Центр управління сподівається на довгострокову співпрацю зі своїми постійними замовниками та відвідувачами сайту.
Компанія Центр управління також надає за запитом клієнтів – юридичні послуги, аудиторські послуги, консалтингові послуги, послуги у сфері бізнес-консультування.

Всі авторські права захищені та будь-яке копіювання матеріалів тільки з обов'язковим посиланням на інтернет-сервіс PRoTorG.com.

Сфера Консультації:
Судові процедури
Питання:
ПОЗОВНА ЗАЯВА про визнання недійсним рішення податкової інспекції
Відповідь:

Компанія Центр управління пропонує Вам ознайомитися з підготовленою фахівцями компанії консультацією.
Консультацію підготували фахівці компанії Центр управління спеціально для користувачів on-line (он-лайн) інтернет проекту ProTorG. З архівом консультацій також можна ознайомитися перейшовши по посиланню.

До ______________ міськрайонного суду 
 ________________області
 Позивач: П.І.П.,
  який проживає за адресою: _________________, 
с. ____________ ____________ району ____________ обл.,
поштовий індекс _____
   
 Відповідачі: ____________ податкова інспекція
  ____________ району ____________ області
адреса: ______________, с. ____________ ____________ 
району ____________ обл., поштовий індекс _____

ПОЗОВНА ЗАЯВА
про визнання недійсним рішення податкової інспекції

 

«__» ________________ 20__ року податкова інспекція ____________ району _____________ області міста __________ про __________________________.

Вважаю зазначене рішення незаконним, оскільки _____________________________ (доказова база з посиланням на закон і речові докази).

Згідно частини 1 статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Зазначені мною обставини підтверджуються доданими до заяви документами.

Частина 1 статті 88 цивільного процесуального кодексу України каже, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного й у відповідності з ч. 1 ст. 55 Конституції України, ч. 1 ст. 88 ЦПК України,

ПРОШУ:

 1. Визнати недійсним рішення податкової інспекції ____________ району ____________ області міста ___________ від «__» ________ 20__ року про ________________________________________.
 2. Стягнути з відповідача на мою користь судові витрати.

Додатки:

1. Дві копії рішення податкової інспекції.
2. Квитанція про сплату судового збору.
3. Копія квитанції про сплату судового збору.
4. Квитанція про оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
5. Копія квитанції про оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
6. Копія позовної заяви.

 

«___»___________200__р.

_______________ (підпис позивача)  

 

прізвище і ініціали позивача (якщо юридична особа, то обов’язково печатка)

 

Компанія Центр управління надає консультації на безкоштовній основі у відкритому доступі на цьому сайті, а також у закритому доступі в профілі кожного користувача. Фахівці компанії Центр управління дякують за використання нашого сайту. Сподіваємося, що наші консультації будуть корисні Вам у Вашій роботі. Компанія Центр управління сподівається на довгострокову співпрацю зі своїми постійними замовниками та відвідувачами сайту.
Компанія Центр управління також надає за запитом клієнтів – юридичні послуги, аудиторські послуги, консалтингові послуги, послуги у сфері бізнес-консультування.

Всі авторські права захищені та будь-яке копіювання матеріалів тільки з обов'язковим посиланням на інтернет-сервіс PRoTorG.com.

Сфера Консультації:
Судові процедури
Питання:
Позовна заява про стягнення заборгованості
Відповідь:

Компанія Центр управління пропонує Вам ознайомитися з підготовленою фахівцями компанії консультацією.
Консультацію підготували фахівці компанії Центр управління спеціально для користувачів on-line (он-лайн) інтернет проекту ProTorG. З архівом консультацій також можна ознайомитися перейшовши по посиланню.

Господарський суд м. _______
 01030, м. _______, 
Позивач: Товариство з обмеженою
відповідальністю «________»
Місцезнаходження:
Засоби зв’язку:
Реквізити:

Відповідач: ТОВ «_____»

найменування компанії
Місцезнаходження:
Засоби зв’язку:
Реквізити:

ПОЗОВНА ЗАЯВА
про стягнення заборгованості

Між ___________________________ (далі – позивачем) та ______________________ (далі - відповідачем) укладено договір за № _____ від _____ року про ______________________ (далі – договір, копія якого додається до позовної заяви /додаток до позовної заяви № ___).

Згідно п. _____ договору позивач („виконавець” за договором) зобов’язався надавати відповідачу („замовнику” за договором) послуги щодо __________________________.
 
В п. ____ договору сторони погодили щомісячну вартість послуг __________ в розмірі _____ грн., в тому числі ПДВ _____ грн.
Пунктом ___ договору визначено порядок оплати послуг не пізніше _____ числа поточного звітного місяця, в якому надаються послуги. Відповідний акт здачі-приймання виконаних робіт оформлюється сторонами протягом 3-х календарних днів після закінчення поточного місяця, в якому надавались послуги. 

Додатковою угодою до договору від _______р., копія якої додається до позовної заяви /додаток до позовної заяви № __/, яка набула чинності з _____ р. і є невід’ємною частиною договору, встановлено щомісячну вартість послуг _______________ в розмірі _____ грн., в тому числі ПДВ 20% _____ грн. 

Позивач згідно вимог договору надав відповідачеві послуги в повному обсязі за _________ (термін)  __________р., що підтверджується актами здачі-приймання робіт (послуг) за №№ _____ від _____ р. і _____ від _____ р., копії яких додаються до позовної заяви /додатки до позовної заяви №№ ____/, які підписані відповідачем і скріплені його печаткою, але відповідач станом на теперішній час не оплатив названі послуги в розмірі _________грн. та ____ річних в розмірі ________грн., що складає загальну заборгованість ________грн.

Наявність заборгованості визнано відповідачем, що підтверджується актом звірки заборгованості від ___________р., який підписаний відповідачем і скріплений його печаткою, копія якого додається до позовної заяви /додаток до позовної заяви № ____/.

Пунктом ___ договору передбачено право сторін вирішувати у претензійно-позовному порядку суперечки, що виникли при виконанні договору.

Відповідно до ч. 7 ст. 180 Господарського кодексу України закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Статтею 193 Господарського кодексу України зазначається, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права і законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміють витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов’язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, за вимогою кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також __% річних від простроченої суми.

Основний борг відповідача розраховується і складає:_________
___% річних від простроченої суми основного боргу розраховуються і складають: ________
Основний борг * __% річних : кількість днів у році (365) * строк прострочення основного боргу = ________ грн.

Загальний розмір __% річних розраховується і складає: _______
Загальний розмір заборгованості розраховується і складає:________

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 180 ч. 7, 193, 224 Господарського кодексу України, ст. 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 54, 58 Господарського процесуального кодексу України, -

ПРОШУ:

1. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „________” на користь ___________________________ (найменування позивача) суму основного боргу у розмірі ________грн., 3% річних у розмірі ________грн., що складає загальну заборгованість у розмірі _________грн. 
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „_________” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „__________” суму відшкодування витрат по оплаті державного мита у розмірі ________грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі __________грн.

Додатки:

1. Квитанція про сплату державного мита.

2. Квитанція про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

3. Копія договору про надання послуг.

4. Копія додаткової угоди

«___» _____________ 20__ року

Директор ТОВ «_________»

Компанія Центр управління надає консультації на безкоштовній основі у відкритому доступі на цьому сайті, а також у закритому доступі в профілі кожного користувача. Фахівці компанії Центр управління дякують за використання нашого сайту. Сподіваємося, що наші консультації будуть корисні Вам у Вашій роботі. Компанія Центр управління сподівається на довгострокову співпрацю зі своїми постійними замовниками та відвідувачами сайту.
Компанія Центр управління також надає за запитом клієнтів – юридичні послуги, аудиторські послуги, консалтингові послуги, послуги у сфері бізнес-консультування.

Всі авторські права захищені та будь-яке копіювання матеріалів тільки з обов'язковим посиланням на інтернет-сервіс PRoTorG.com.

Сфера Консультації:
Судові процедури
Питання:
Який порядок визнання підприємства банкрутом?
Відповідь:

Компанія Центр управління пропонує Вам ознайомитися з підготовленою фахівцями компанії консультацією.
Консультацію підготували фахівці компанії Центр управління спеціально для користувачів on-line (он-лайн) інтернет проекту ProTorG. З архівом консультацій також можна ознайомитися перейшовши по посиланню.

Поняття банкрутства.
Законом України «про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 № 2343-XII у статті 1 дано визначення банкрутства. Банкрутство - це стан суб'єкта господарської діяльності, при якому він не може відновити свою платоспроможність і задовольнити вимоги кредиторів не інакше як через ліквідацію підприємства (ст. 209 Господарського кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV). Для оголошення особи банкрутом повинно бути винесено рішення суду. Справи про банкрутство розглядаються господарськими судами за місцезнаходженням боржника. Справи про банкрутство порушуються за заявою кредитора або боржника. Основним органом, що займається питаннями банкрутства є Державний департамент з питань банкрутства. 
Поняття санації.
Санацією називають процес, який складається з комплексу дій, в процесі провадження у справі про банкрутство, щодо відновлення платоспроможності боржника та запобігання ліквідації підприємства шляхом визнання його банкрутом.

Порядок визнання особи банкрутом.
Провадження у справі про банкрутство починається з подачі позовної заяви боржником (суб'єктом господарської діяльності), кредитором чи іншою уповноваженою особою до господарського суду за місцем знаходження боржника. Заява повинна містити: найменування суду, куди подається заява, найменування боржника, кредитора, ідентифікаційний номер, викладені обставини справи, по суті, список доданих документів. Судом розглядається заява і приймається рішення про порушення або відмову в порушенні справи про банкрутство. Після порушення справи в п'ятиденний строк суддя що прийняв таке рішення надсилає документи до Державного департаменту з питань банкрутства, а також публікується оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Призначається розпорядник майна боржника, який веде облік вимог кредиторів. У разі неможливості погашення вимог кредитора шляхом санації, судом виноситься постанова про банкрутство. Майно боржника розпродається, задовольняються вимоги кредиторів у порядку черговості, і починається процедура ліквідації підприємства. Термін ліквідації повинен складати не більше дванадцяти місяців. Суд може продовжити цей термін, але не більше ніж на шість місяців.

Порядок задоволення вимог кредиторів.
У разі визнання суб'єкта господарської діяльності банкрутом, його майно розпродається і гроші, отримані в результаті таких дій, йдуть на задоволення вимог кредиторів у порядку черговості встановленої законом. Черга задоволення вимог кредиторів визначена ст. 31 Закону України «про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
У першу чергу задовольняються:
- Вимоги кредиторів, які забезпечені заставним майном;
- Виплата заборгованостей по заробітній платі за три місяці до порушення справи про банкрутство;
- Виплати за договорами страхування;
- Виплати, пов'язані з виробництвом у справі про банкрутство (держ. мито, витрати на публікацію оголошення про ліквідацію і про порядок продажу майна, витрати кредиторів на проведення аудиту);
У другу чергу задовольняються:
- Вимоги, що випливають із зобов'язань боржника перед працівниками підприємства (виплати до фондів соціального страхування);
У третю чергу задовольняються:
- Вимоги з оплати податків і зборів;
У четверту чергу задовольняються:
- Вимоги кредиторів не забезпечені заставою;
У п'яту чергу задовольняються:
- Повертаються внески із статутного капіталу.

Правові наслідки визнання особи банкрутом.
Згідно зі ст. 23 Закону України «про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у разі визнання суб'єкта підприємницької діяльності банкрутом і при відкритті ліквідаційної процедури:
- Підприємницька діяльність суб'єкта господарювання повинна бути припинена;
- Повинні бути зупинені всі виробничі процеси;
- Припиняється нарахування штрафів, пені та інших економічних санкцій;
- Відомості про фінансовий стан банкрута перестають бути конфіденційними;
- Об'єкти комерційної таємниці починають розглядатися як об'єкт, що підлягає продажу;
- Не допускається продаж майна окрім як в порядку продажу майна боржника;
- Знімаються арешти з майна;
- Зобов'язання виконуються тільки в межах ліквідаційної процедури.
При ухваленні судом постанови про банкрутство повноваження керуючих органів боржника припиняються,
Ліквідація здійснюється ліквідатором та ліквідаційною комісією в порядку встановленим законом.

Нормативна база:
- Господарський кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV.
- Закон України «про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 № 2343-XII.

Компанія Центр управління надає консультації на безкоштовній основі у відкритому доступі на цьому сайті, а також у закритому доступі в профілі кожного користувача. Фахівці компанії Центр управління дякують за використання нашого сайту. Сподіваємося, що наші консультації будуть корисні Вам у Вашій роботі. Компанія Центр управління сподівається на довгострокову співпрацю зі своїми постійними замовниками та відвідувачами сайту.
Компанія Центр управління також надає за запитом клієнтів – юридичні послуги, аудиторські послуги, консалтингові послуги, послуги у сфері бізнес-консультування.

Всі авторські права захищені та будь-яке копіювання матеріалів тільки з обов'язковим посиланням на інтернет-сервіс PRoTorG.com.

Сфера Консультації:
Судові процедури
Питання:
У квартирі, власником якої є держава, прописані 5 повнолітніх громадян: мати, 3 її доньки та онучка (онук). Декілька років тому дві доньки поїхали закордон, а одна сестра залишилась доглядати за матір’ю похилого віку та дітьми сестер. Сестра, що залишилась хоче виписати двох інших сестер з квартири. Розпорядником квартири є мати, яка не бажає виписки доньок, що перебувають закордоном. Чи можливо провести виписку доньок без участі розпорядника квартири, тобто матері, тобто, чи можливо зробити довіреність від імені матері на ім’я сестри, що залишилася жити з нею і подати заяву до суду про виписку сестер з квартири?
Відповідь:

Компанія Центр управління пропонує Вам ознайомитися з підготовленою фахівцями компанії консультацією.
Консультацію підготували фахівці компанії Центр управління спеціально для користувачів on-line (он-лайн) інтернет проекту ProTorG. З архівом консультацій також можна ознайомитися перейшовши по посиланню.

Отже, така ситуація: у державному житловому реєстрі по одній квартирі прописані 5 осіб (мати, 3 доньки та один з дітей, що є повнолітнім). Квартира перебуває на праві користування за договором найму з державою, тобто квартира, по суті, знаходиться у власності держави. Квартиророспорядником за договором є мати. 2 доньки їдуть закордон і перебувають там вже декілька років, а остання донька матеріально забезпечує всю сім’ю без допомоги сестер, тобто сестри ніяким чином не допомагають в утриманні матері похилого віку та своїх дітей, що вони їх залишили поїхавши за кордон.

Відповідно до статті 157 Житлового кодексу України (Далі - ЖКУ) від 30.06.1983 р. №5464, власник квартири (в нашому випадку - держава) може висилити членів сім’ї з будинку (квартири) у випадках, зазначених у пункті 1 статті 116 ЖКУ, а саме якщо члени сім’ї:

-    систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують  його  н за призначенням
-    систематично порушуть правила соціалістичного співжиття, що робить неможливим проживання для інших, що проживають разом з ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського    впливу виявились безрезультатними.

В даних випадках виселення винних осіб згідно статті 116 ЖКУ може відбутися на вимогу заінтересованих осіб без надання іншого жилого приміщення.

В нашій ситуації це не є підставою для виписки так як дві доньки проживають закордоном і не заважають проживанню інших родичів у квартирі.

З огляду на це, є декілька шляхів вирішення даної проблеми.

Шлях 1.

За загальним правилом згідно статті 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання» від 11.12.2003 року №13 (Закон №13), зняття з реєстрації місця проживання (виписка) здійснюється протягом семи днів на підставі:

-    заяви особи
-    запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи
-    остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове  приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання  особи  безвісно відсутньою або померлою)
-    свідоцтва про смерть.

Пункт 2 статті 7 Закону №13 вказує, що у разі якщо особа з поважної причини  не може самостійно звернутися до органу реєстрації, зняття з реєстрації місця
проживання може бути здійснено за зверненням іншої особи та на підставі доручення, посвідченого в установленому порядку, тобто нотаріально посвідченої довіреності.

Згідно пункту 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 р. №35 "Про затвердження Тимчасового порядку реєстрації фізичних осіб за місцем проживання" реєстрацію місця проживання фізичних осіб здійснюється відповідними підрозділами служби громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб органів внутрішніх справ. Документи на реєстрацію подаються "відповідним житлово-комунальним підприємствам органів місцевого самоврядування, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, житлово-будівельним кооперативам, об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку та молодіжним житловим комплексам, що самостійно здійснюють обслуговування будинків, уповноваженим особам у сільських, селищних радах, житлово-комунальним органам, що обслуговують відомчий житловий фонд. Проте, цю постанову було скасовано і згідно статті 3 Закону №13, реєстрацію місця проживання здійснює орган сеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації.

Тобто, можна спробувати якось домовитися із сестрами про видачу ними довіреностей на ім’я сестри, що залишилася в Україні, на зняття їх з реєстрації місця проживання за квартирою.

Шлях 2.

Можна оформити довіреність на представництво інтересів в суді матері (так як вона є користувачем будинку за договором найму квартири, що перебуває у власності держави) на ім’я доньки, що залишилася забезпечувати мати та дітей сестер. Відповідно до статті 245 Цивільного кодексу довіреність повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин, а згідно частини 1 статті 42 Цивільного процесуального кодексу України (Далі - ЦПКУ), повноваження представників сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, мають бути посвідчені, зокрема, довіреністю фізичної особи. Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або посадовою особою організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на службі, стаціонарному лікуванні чи за рішенням суду, або за місцем його проживання. Тобто, довіреність на дочку потрібно буде нотаріально завірити.

Згідно статті 72 ЖКУ визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки відбувається у судовому порядку. Граничний строк збереження за особою права користування житловим приміщенням встановлюється статтею 71 ЖКУ, де зазначено, що під час відсутності наймача або членів його сім’ї за ними зберігається житлове приміщення протягом 6 місяців.

Відповідно до частини 3 статті 71 жиле приміщення  зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім'ї понад шість місяців у таких випадках:
- призов на військову службу
- тимчасовий виїзд з постійного місця проживання у зв’язку з роботою або у  зв'язку з навчанням (у тому числі за кордоном)
- виїзд у зв'язку з виконанням обов'язків опікуна чи піклувальника
- влаштування непрацездатних осіб
- виїзд для лікування
- взяття під варту або засудження до арешту, обмеження волі, позбавлення волі на певний строк чи довічне позбавлення волі.

В нашій ситуації щодо сестер не застосовується жодна з зазначених умов збереження за ними права користування житлом. А так як вони залишили місце проживання декілька років тому (тобто пройшло більше 6 місяців) і не мають поважної підстави для залишення за ними права користування жилим приміщенням, щодо них може бути скасований запис про реєстрацію місця проживання за квартирою на підставі статті 7 Закону №13, тобто за остаточним рішенням суду про позбавлення права користування житловим приміщенням.

Отже, мати видає нотаріально засвідчену довіреність на доньку про представництво її інтересів у суді, а остання, в свою чергу, подає заяву до суду про позбавлення сестер права користування жилим приміщенням (державною квартирою) через їх відсутність за місцем реєстрації більше шести місяців без поважних причин.

Додатково до позовної заяви потрібно буде отримати дозвіл органів опіки та піклування на право вчинення правочинів щодо нерухомого майна, яким користуються діти так як відповідно до статті 18 закону «Про охорону дитинства» вiд 26.04.2001 р. №2402 «діти - члени сім'ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем. До того ж, згідно частини 4 статті 12 закону України «Про основи соціального захисту бездомних та безпритульних дітей» від 02.06.2005 р. №2623 «для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування. Посадові особи органів опіки та піклування несуть персональну відповідальність за захист прав та інтересів дітей при наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, яке належить дітям.

А відповідно до частини 4 статті 177 Сімейного кодексу України «дозвіл органу опіки та піклування на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини надається у разі гарантування збереження її права на житло».

У випадку задоволення позовних вимог судом, донька повинна буде звернутися до органу реєстрації і подати заяву про зняття з реєстрації місця проживання сестер на підставі рішення суду «Про позбавлення права користування житловим приміщенням».

Нормативна база:
-    Житловий кодекс України від 30.06.1983 р. №5464
-    Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. №435

-    Цивільний процесуальний кодекс України від 18.03.2004 р. №1618

-    Сімейний кодекс України від 10.01.2002 №2947
-    Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання» від 11.12.2003 року №13
-    Закон України «Про охорону дитинства» вiд 26.04.2001 р. №2402
-    Закон України «Про основи соціального захисту бездомних та безпритульних дітей» від 02.06.2005 р. №2623

Компанія Центр управління надає консультації на безкоштовній основі у відкритому доступі на цьому сайті, а також у закритому доступі в профілі кожного користувача. Фахівці компанії Центр управління дякують за використання нашого сайту. Сподіваємося, що наші консультації будуть корисні Вам у Вашій роботі. Компанія Центр управління сподівається на довгострокову співпрацю зі своїми постійними замовниками та відвідувачами сайту.
Компанія Центр управління також надає за запитом клієнтів – юридичні послуги, аудиторські послуги, консалтингові послуги, послуги у сфері бізнес-консультування.

Сфера Консультації:
Судові процедури
Питання:
Як можна захистити свої права якщо вони порушені дією (бездіяльністю) держслужбовця?
Відповідь:

Компанія Центр управління пропонує Вам ознайомитися з підготовленою фахівцями компанії консультацією.
Консультацію підготували фахівці компанії Центр управління спеціально для користувачів on-line (он-лайн) інтернет проекту ProTorG. З архівом консультацій також можна ознайомитися перейшовши по посиланню.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про державну виконавчу службу» вiд 24.03.1998  № 202/98 особи, права яких порушені внаслідок дій (бездіяльності) державного виконавця мають право на оскарження таких дій.
За відновленням порушених прав можна звернутися або до вищестоящої посадової особи, службовця, який порушив право (адміністративне провадження), або ж до суду (судове провадження).
Стаття 85 Закону України «Про виконавче провадження» вiд 21.04.1999  № 606 передбачає можливість боржника та стягувача подати скаргу на дії (бездіяльність) державного виконавця до начальника відповідного органу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
Згідно Закону України «Про звернення громадян» вiд 02.10.1996  № 393 скаргою є звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об’єднань громадян, посадових осіб. У ній повинні міститися наступні дані:
- назва органу державної виконавчої служби, до якого подається скарга;
- точна назва стягувача та боржника, їх місце проживання (для фізичних осіб) або знаходження (для юридичних осіб), а також назву представника сторони виконавчого провадження, коли скарга подається представником;
- реквізити виконавчого документа (назва виконавчого документа, орган, який його видав, дата видачі виконавчого документа та його номер, резолютивна частина виконавчого документа);
- зміст оскаржуваних дій (бездіяльності) та норму Закону, яка порушена;
- виклад обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;
- підпис скаржника або його представника із зазначенням дати подання скарги.
ЇЇ можна подавати до суду безпосередньо або після оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця до начальника відповідного органу державної виконавчої служби.
Згідно статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України вiд 06.11.1991  № 1798 скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал постанов господарських судів подаються до господарського суду.
Скарга, подана у виконавчому провадженні до начальника органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, розглядається у 10-денний строк. За наслідками розгляду скарги начальник органу державної виконавчої служби виносить постанову про задоволення чи відмову в задоволенні скарги, яка у 10-денний строк може бути оскаржена до вищестоящого органу державної виконавчої служби або до суду. Скарги, подані без додержання вимог, викладених у зазначеній частині третій статті 85 Закону України «Про виконавче провадження», розглядаються начальником органу державної виконавчої служби, у порядку, встановленому Законом України "Про звернення громадян".

Відповідно до статті 85 Закону України «Про виконавче провадження» скарга у виконавчому провадженні по виконанню судових рішень на дії (бездіяльність) державного виконавця або начальника органу державної виконавчої служби подається до суду, який видав виконавчий документ. Скарги по виконанню інших рішень подаються до суду за місцем знаходження відповідного органу державної виконавчої служби, крім скарг на дії (бездіяльність) державних виконавців та посадових осіб Департаменту державної виконавчої служби та державної виконавчої служби Автономної Республіки Крим, областей та міст Києва і Севастополя, які подаються до апеляційного суду за місцем знаходження відповідного органу державної виконавчої служби.
У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані дії (бездіяльність) неправомірними і зобов’язує державного виконавця або іншу посадову особу задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права та свободи.

Якщо оскаржувані дії були вчинені відповідно до вимог чинного законодавства, і права та свободи скаржника не було порушено, суд постановляє рішення про відмову у задоволенні скарги.

Нормативна база:
- Закон України «Про державну виконавчу службу» вiд 24.03.1998  № 202/98
- Закон України «Про виконавче провадження» вiд 21.04.1999  № 606
- Закон України «Про звернення громадян» вiд 02.10.1996  № 393
- Господарський процесуальний кодекс України вiд 06.11.1991  № 1798

Компанія Центр управління надає консультації на безкоштовній основі у відкритому доступі на цьому сайті, а також у закритому доступі в профілі кожного користувача. Фахівці компанії Центр управління дякують за використання нашого сайту. Сподіваємося, що наші консультації будуть корисні Вам у Вашій роботі. Компанія Центр управління сподівається на довгострокову співпрацю зі своїми постійними замовниками та відвідувачами сайту.
Компанія Центр управління також надає за запитом клієнтів – юридичні послуги, аудиторські послуги, консалтингові послуги, послуги у сфері бізнес-консультування.

 

Сфера Консультації:
Судові процедури
Питання:
Замовнику (Товариство з обмеженою відповідальністю) було надано консалтингові послуги, але вже більше року Виконавець (Товариство з обмеженою відповідальністю) не отримав оплату за надані послуги. Чи можливо стягнути з Замовника суму боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних? Як саме це зробити? Чи не пропущено строк позовної давності?
Відповідь:

Компанія Центр управління пропонує Вам ознайомитися з підготовленою фахівцями компанії консультацією.

З Замовника можливо стягнути суму боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних не залежно від того обумовлено це в договорі про надання послуг чи ні.

 

Перелік нормативно-правових актів в даній ситуації:

1. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 року № 435-IV;

2. Господарський кодекс України 16.01.2003 року № 436-IV;

3. Господарський процесуальний кодекс України від 06.11.1991 року № 1798-XII;

4. Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.12.98 № 292-XIV;

5. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 № 2453-VI;

6. Ухвала Вищого Господарського суду від 23.05.2007 року в справі N 22/378-26/137;

7. Лист Вищого господарського суду вiд 26.07.2002  № 01-8/870 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з розрахунками»;

8. Декрет КМУ «Про державне мито» від 21.01.1993 № 7-93;

9. Постанова КМУ від 21.12.2005 року № 1258 «Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів»;

10.  Головна державна податкова інспекція України,  Наказ вiд 22.04.1993  № 15 «Про затвердження Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита».

 

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільно­го законодавства, а за відсутності таких умов та вимог — відповідно до звичаїв ділового обо­роту або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуван­ням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

 

Як стягнути суму боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних?

Порада. Згідно ч.2 ст. 222 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушені, з метою безпосереднього врегулювання суперечки з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією. Тобто, перед тим, як подавати до суду позовну заяву про стягнення боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3 % річних, зверніться до Замовника з письмовою претензією.

Якщо це не подіяло, доведеться звертатися до господарського суду з позовною заявою. Ч.1 ст.12 Господарського процесуального кодексу господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів. Ст.. 13 господарського процесуального кодексу України місцеві господарські суди розглядають у першій інстанції усі справи, підвідомчі господарським судам. П.2 ст.15 Господарського процесуального кодексу, справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача. Ч.3 ст.22 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають з господарських правовідносин. Ч.2 ст.21 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» місцевими господарськими судами є господарські суди АРК, областей, міст Києва та Севастополя.

Відповідно ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно зі встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і що охороняються законом інтересів. Відповідно ст. 2 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств і організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав і що охороняються законом інтересів.

Держмито (п.а, ч.2 ст.3 Декрету КМУ «Про державне мито») в такій справі — 1 % від суми позову, але не менше 102 грн. (6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) і не більше 25,5 тис. грн. (1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян). Згідно Інструкції про порядок обчислення і справляння держмита від 22.04.1993 року № 15, при сплаті державного мита готівкою до документа, щодо якого вчинюється відповідна дія, додається оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні мита з рахунку платника – останній примірник платіжного документа з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту «Зараховано в дохід бюджету___грн. (дата)». Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відбитком печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення. А витрати на інформаційно-тех­нічне забезпечення судового процесу — 236 грн (розділ другий Постанови КМУ від 21.12.2005 року № 1258). Звісно ж, у разі виграшу справи суд стягне ці витрати з відповідача на Вашу користь.

 

Інфляційні.

Розмір інфляційних нарахувань обчислюють на­ступним чином: суму боргу множать на індекс ін­фляції за кожен місяць (за час, що минув від дня, наступного за днем, коли борж­ник повинен був оплатити послуги, до дня пред'явлення ви­моги про сплату), ділять на 100 і віднімають суму боргу. Наприклад, розрахунок суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення = 4400 * (100,9 * 100,5 * 100,1 * 99,9 * 99,8) : 100 = 4400 * 101,2 : 100 = 4452,8 грн. Інфляційні = 4452,8 (сума боргу з урахуванням індексу інфляції) – 4400 (сума боргу) = 52,8 грн.

Інфляційні нарахування на суму боргу і відсотки річних входять до складу грошового зобов'язання, і не ототожнюються з санкціями за невиконання або  неналежне  виконання грошових зобов'язань, - ухвала Вищого Господарського суду від 23.05.2007 року в справі N 22/378-26/137. Відповідно позовна давність на інфляційні і 3% річних застосовується у 3  (три) роки (ст..257 Цивільного кодексу України), тобто загальна позовна давність.

 

3 відсотки річних.

Для розрахунку 3% річних формула наступна: суму боргу ділять на 365 (кількість днів у році), множать на 3 (3%) річних, потім мно­жать на кількість днів прострочення платежу, ділять на 100. Наприклад, розрахунок 3% річних = 4400 : 365 * 3 * 132 : 100 = 47,74 грн.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, Лист Вищого господарського суду вiд 26.07.2002  № 01-8/870 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з розрахунками».

Відповідно до ст..3 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Розрахунок інфляційних та 3 % річних оформляється додатком до позовної заяви.

 

Компанія Центр управління надає консультації на безкоштовній основі у відкритому доступі на цьому сайті, а також у закритому доступі в профілі кожного користувача. Фахівці компанії Центр управління дякують за використання нашого сайту. Сподіваємося, що наші консультації будуть корисні Вам у Вашій роботі. Компанія Центр управління сподівається на довгострокову співпрацю зі своїми постійними замовниками та відвідувачами сайту.

Компанія Центр управління також надає за запитом клієнтів - юридичні послуги, аудиторські послуги, консалтингові послуги, послуги у сфері бізнес-консультування.

Центр управління

+38-050 318-38-80

+38-096 917-65-28

+38-044 228-13-98

м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 19-21